Українська православна Церква
Кам'zнська єпархіz
Храм преподобного сергіz радонєжського
Історія
храму преподобного Сергія Радонєжського
міста Кам'янське
Парафія преподобного Сергія Радонєжського була утворена навесні 2013 року з благословіння першого Архієрея нашого міста Єпископа Дніпродзержинського та Царичанського Володимира. Згідно з розпорядженням Владики Володимира першим настоятелем новоутвореної громади було призначено ієрея Сергія Бойчука.
Заради проведення богослужінь та задля потреб вірників парафії преподобного Сергія, настоятелем Андріївської церкви (Свято-Андріївсько-
го храму м. Кам'янське) священиком (нині ― протоієреєм) отцем Романом Товстяком був подарований переобладнаний під храм вагончик (у якому о. Роман служив, поки споруджувався храм Апостола Андрія). Цей вагончик було поставлено на лівому березі міста Дніпродзержинська на розі проспектів Перемоги та вулиці Карла Маркса (нині - перетин проспекту Перемоги та вулиці Івана Франка міста Кам'янське).
24 квітня 2013 р. згідно з «розпорядженням голови облдержадміністрації» [1] Дніпропетровської області (№ Р-313/0/3-13) було зареєстровано «Статут релігійної громади Свято-Сергіївської парафії Дніпродзержинської єпархії Української Православної Церкви в м. Дніпродзержинську», який складається з 4 аркушів, що було підтверджено власним записом і підписом завідувача сектору управління з питань внутрішньої політики облдержадміністрації А. І. Северином того ж самого дня. Завдяки цьому Свято-Сергіївська парафія отримала «Свідоцтво про реєстрацію статуту релігійної громади № 1326» за підписом голови Дніпропетровської державної адміністрації Дмитра Валерійовича Колєснікова [2].
Згідно з зареєстрованим Статутом, його зміст було ухвалено під час парафіяльних зборів 1 квітня 2013 р. та затверджено Єпископом Володимиром Орачóвим [3]. Пункт 1.1. Статуту свідчить про те, що «релігійна громада Свято-Сергіївської парафії … [це] релігійна організація, первинний структурний підрозділ Української Православної Церкви, який безпосередньо входить до складу Дніпродзержинської єпархії» [там само].
Перша Божественна Літургія (як і перше богослужіння загалом) у парафії преподобного Сергія було відправлене в пам’ятний день ― 28 квітня 2013 року, на свято Входу Господнього до Єрусалима. З того часу, в міру своїх сил, громада починає своє становлення.
Слід зазначити, що на початку помічникам отця Сергія Бойчука довелося докласти чимало зусиль, аби територія навколо вагончика була очищена від чисельного сміття та упорядкована до свого нинішнього стану скромної, але доглянутої землі навколо храму. Згодом, трудами Алексєєнко Євдокії Йосипівни, до вагончика було приєднано ще одну невелику металеву споруду, яка і сьогодні служить входом до храму.
Уже на перші престольні свята (18 липня та 8 жовтня 2013 року) вірники змогли організувати храмові обіди для тих, хто глибоко й молитовно шанує пам'ять прп. Сергія.
Одним із перших жертводавців церкви став Преосвященніший Єпископ Володимир, який до дня Святої Пасхи 2013 року подарував невеличке богослужбове Євангеліє, яке є однією зі святинь храму. Також серед усіх, хто в міру своїх сил допомагає храму слід зазначити й найстаршу за віком вірничку Олександру Семенівну Нелеско, що написала та пожертвувала ікони Пресвятої Трійці, пророка Іллі та блаженної Ксенії Петербурзької. Її учениця Олександра Василівна Фур'як написала та пожертвувала ікону святителя Спиридона Чудотворця, а влітку 2013 року вірники збирали кошти для придбання деякої богослужбової літератури.
Звісно, що без помічників настоятелю храму довелося би здійснювати свою діяльність вкрай тяжко. З перших днів, у церкві святого чудотворця настоятелю стали допомагати Зінаїда Василівна Мугáка та Ірина Анатоліївна Шандиба. Їхніми трудами й турботами храм і територія навколо нього завжди є чистими та доглянутими.
27 листопада 2013 р., згідно з указом Преосвященнішого Володимира, новим настоятелем храму було призначено архімандрита Арсенія Бочкаря, який прийняв справи храму вже 30 листопада.
Ініціативою та трудами вірників, до новорічних і різдвяних свят 2014 року, храм преподобного Сергія було прикрашено ялинкою, біля якої на Різдво настоятелем були роздані пам’ятні подаруночки вірникам і дітям.
19 січня 2014 року, на свято Хрещення Господнього, Костянтином Борисовичем Лозинським до храму була пожертвувана ікона преподобного Сергія, написана самим жертводавцем. Надалі К. Лозинський та О. Нєлєско неодноразово жертвували до храму ікони власного письма.
Поступово життя парафії починало налагоджуватися. 20 січня 2014 р. з ініціативи настоятеля було створено парафіяльний сайт, який вже 25 березня отримав благословіння Єпископа Дніпродзержинського Володимира. З того часу сайт став своєрідним "літописом" життя парафії, де завжди можна побачити новини й фото сергіївської громади. З кожним роком сайт оновлюється та стає зручнішим для користування. Після створення "основного" сайту, з ініціативи архімандрита Арсенія було створе-
но електронну бібліотеку з розміщенням у ній книг у форматі pdf, а також описом основного змісту пропонованого видання. Після блаженної кончини Предстоятеля Української Православної Церкви Митрополита Володимира Сабодана (+ 5 липня 2014 р.), 24 серпня того ж року, благословінням отця Арсенія бібліотеку було перейменовано на честь Митрополита Володимира.
Незадовго до першої річниці буття парафії, громада підтримала пропозицію настоятеля відзначати святкування "дня народження" не у фіксований день 28 квітня, а в день свята Входу Господнього до Єрусалиму. Вибір був обумовлений тим, що саме на це свято і було звершено перше богослужіння громади. Під час святкування першої річниці було не тільки підготовлено храмовий обід для всіх присутніх, але і відзначено Архієрейськими грамотами колектив громади: Зінаїду Мугаку, Ірину Шандибу, Анастасію Полякову (в заміжжі Лаптєву), Ольгу Лісну, і просфорників Анатолія Прокоп'єва й Тетяну Галенко. Того ж дня до храму було передано з Миколаївщини вишиту бісером ікону Воскресіння Христова, яка з того часу стала храмовою недільною іконою.
Кончина Митрополита Володимира вплинула і на життя храму. Так, 18 липня 2014 року парафія вирішила не відзначати Престольне свято через те, що тривав 40-ка денний траур по спочилому Предстоятелю. На 40-й день, у ніч з 12 на 13 серпня, від імені парафії архімандрит Арсеній взяв участь у служінні Божественної Літургії та панахиди біля могили Митрополита. Також він відвідав місце поховання Блаженнішого і в першу річницю його кончини.
6 вересня 2014 року було завершено оновлення ікон біля панахиди, де відтепер розміщено й портрети святителя Володимира Сабодана, Апостола Дніпродзержинська протоієрея Олександра Свідуновича, а також дніпродзержинських сповідників - отців протоієрея Георгія Беззабави та протодиякона Андріана Шкребенка. З того часу їхні імена підносяться на кожній Божественній Літургії.
8 жовтня парафія урочисто відзначила Престольне свято, під час якого настоятелем сусіднього храму Івана Хрестителя протоієреєм Генна-
дієм Чередником була подарована церкві преподобного Сергія ікона Богородиці, яка зайняла своє гідне місце серед храмових ікон.
Слід зазначити, що практично з самого початку існування Сергіївського храму, в особі отця Геннадія громада має доброго сусіда та мудрого порадника. Того ж дня, архімандрит Арсеній вручив парафії грамоту та медаль «Игумен земли русской преподобный Сергий Радонежский», передану головним редактором історико-літературного журналу «Странникъ» м. Смоленськ (Російська Федерація) К. Забєліним. Це унікальний випадок, коли медаллю був нагороджений не священик парафії, а сам храм. Допоки облаштовується церква та прилегла до неї територія, копія Грамоти знаходиться в храмі, а її оригінал та сама медаль зберігається в настоятеля.
Для кращого вигляду храму було підготовлено банер з іконою преподобного Сергія, на якому міститься інформація про храм. Пізніше, 27 грудня 2014 року, було розміщено на церкві вітальний банер до Різдва Христова, а 11 квітня 2015 р. - пасхальний.
2015 рік став для парафії плідним на здобутки та звершення. 26 травня біля церкви було встановлено дерев'яний Хрест обкладений камінням. А восени сталося розширення храмового приміщення. Влітку настоятелем і
вірниками готувався ліс для
подальшого спорудження огорожі церковної території.
Благодіянням Олега Васильовича Басанського парафії було пожертвувано металевий вагончик. З іншого боку, добротою дирекції заводу ДМК громада отримала 5 "КРАЗ'ів" відвального шлаку. Силами вірних, у першій половині вересня біля храму зі сторони дороги було викопано та засипано шлаком фундамент під новий вагончик. Під час роботи зі шлаком старанно допомагали як діти, так і глибоко старі люди, воду возили на машині від сусідніх домів, і, в результаті, було підготовлено хороший і міцний фундамент. Пожертвуванням Андрія Івановича Ялового, 17 вересня вагончик було перевезено та встановлено.
19 - 20 вересня новий вагончик було почищено та пофарбовано в білий колір. У період з 2 по 7 жовтня, трудами вірних, при всебічній допомозі Олександра Володимировича Бочкаря та Олександра Васильовича Чаплигіна було з'єднано обидва вагончики, споруджено підлогу та "зашито" дошкою стіни розширеного приміщення. У цей же час навколо храму було розсипано шлак, що дозволило покращити як вигляд території, так і зміцнити її властивості.
15 - 18 жовтня Олександром Бочкарем, при допомозі вірних, було споруджено новий дерев'яний дах над об'єднаним храмом. Буквально за 4 дні цей дах було створено "з нуля". Накритий руберойдом, цей дах надійно захищає храм від зовнішніх опадів. У цей же час, 16 жовтня, до церкви було пожертвувано та встановлено металопластиковий склопакет.
У другій половині листопада - початку грудня в храмі було встановлено пожертвувану А. Яловим металеву пічку, завдяки чому в храмі тепер тепло при будь-якій погоді.
24 квітня 2016 року Свято-Сергіївська парафія урочисто відзначила третю річницю від свого заснування. По завершенні Божественної Літургії отець-настоятель вручив найактивнішим вірникам, ктиторам і гостям парафії пам'ятні подарунки - грамоти з нагоди третьої річниці й буклет "Нарис історії парафії", в якому коротко розповідається історичний розвиток громади преподобного Сергія. Всього було вручено близько 50 грамот, а буклети роздані всім присутнім.
4 липня 2016 року до храму преподобного Сергія було перевезено пожертвуваний маленький вагончик, й встановлено на споруджений раніше фундамент.
18 липня 2016 року, в день знайдення мощів преподобного Сергія Радонєжського, разом з настоятелем архімандритом Арсенієм, у святковому служінні взяв участь ієрей Сергій Олійник. Таким чином, вперше за весь час існування Сергіївського храму, в ньому відбулася соборна Божественна Літургія. Також до храмового свята працею о. Арсенія було підготовлено та видано книгу "Божественна Літургія святителя Івана Золотоустого для співу вірними". Видання накладом у 30 примірників містило у собі текст святої Літургії церковнослов'янською мовою з поясненнями українською, відредагований у відповідності до богослужбових особливостей Сергіївського храму, головна з яких полягає у співу всієї Літургії настоятелем і вірними, а також читанням священницьких молитов вголос. Також книга містить додаток - ноти "Херувимської" пісні, аби кожен міг заспівати необхідну мелодію. Підготовка й видання тексту відбулося ще до зміни назви єпархії, тому титул Єпископа Кам'янського ще вказано як "Дніпродзержинського".
Після тривалих підготовчих робіт, що завершилися 8 вересня 2016 року, 9 вересня храм преподобного Сергія був увінчаний освяченими перед встановленням новим куполом і Хрестом.
Впродовж 17 та 18 вересня 2016 року, силами Олександра Бочкаря, Олега Дроня та Сергія Ігітова за активної допомоги вірних, храмове приміщення було з'єднано та розширено ззовні з боку олтаря двома стінами з пожертвуваного О. Бочкарем брусу.
28 та 29 жовтня 2016 року відбулася довгоочікувана подія в історії храму преподобного Сергія - цими днями на церкві було встановлено дах із металочерепиці, завдяки чому одночасно й захищено церкву від опадів, і надано храму більш естетичного вигляду. Зелений колір металочерепиці підібрано не випадково - адже він є кольором преподобних, а тому саме зелений дах став прикрасою храму преподобного Сергія. Попри надзвичайно складні перешкоди, Божою ласкою та допомогою Його вірних було реалізовано цю величну справу.
У жовтні - початку листопада 2016 року біля храму проводилися роботи з облаштування церковної території. Так, було привезено 90 кубічних метрів пожертвуваного ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" відвального шлаку, частину якого була розрівняна люб'язно наданою Миколою Білоусом технікою. Працею Олега Дроня було піднято фундамент біля господарської будочки, що надало можливість перешкодити поселенню там бездомних тварин. Також пожертвою М. Білоуса було зміцнено та вирівняно частину території з олтарного боку храму.
Слід зазначити, що практично з самого початку свого буття, парафія старанно дбає і про наповнення кліросу богослужбовими текстами. Так, при допомозі А. Лаптєвої, настоятелем храму готуються редагуються тексти двунадесятих свят, молитов до Причастя, заупокійного богослужіння, тощо. Набрані церковнослов'янським шрифтом, ці тексти старанно вивіряються та проходять апробацію, аби надалі на кліросі могли співати чи читати одночасно і церковнослов'янський, але й зрозумілий сучасній людині текст. Співаються служби як кліросом, так і настоятелем, а надалі планується підготовка вірників до того, аби весь храм брав участь у співі богослужіння.
Час іде вперед, і з ним іде вперед і парафія преподобного Сергія, яка намагається уподібнюватися своєму Небесному покровителю у зведенні храму практично "в пустелі" - там, де немає води, електроенергії, де фінансові можливості вкрай малі. Однак Господь не полишає Своїх вірних, і дає їм можливості нехай і повільно, але розвиватися, споруджуючи храм, де люди б мали можливість молитися та прославляти Ім'я Єдиносущної та Нероздільної Трійці - Отця, Сина, і Духа Святого.
Архімандрит Арсеній Бочкарь,
доктор богослов'я, доцент,
настоятель храму преподобного Сергія
[1] Див.: Статут релігійної громади Свято-Сергіївської парафії Дніпродзержинської єпархії Української Православної Церкви в м. Дніпродзержинську. С. 4 (зворот) // Архів храму преподобного Сергія Радонєжського.
[2] Див.: Свідоцтво про реєстрацію статуту релігійної громади № 1326 // Архів храму преподобного Сергія Радонєжського.
[3] Див.: Статут релігійної громади Свято-Сергіївської парафії Дніпродзержинської єпархії Української Православної Церкви в м. Дніпродзержинську. С. 1 // Архів храму преподобного Сергія Радонєжського.